Поселились Федько й Катря в новому будинку
Ставлять меблі. Почепили на стіні картинку.
Раптом чують тріск і скрегіт у вечірній тиші.
Катря вдарила в долоні:
— Вже шкребуться миші…
Звідкіля ж вони так рано? — дивиться на Федьку
А той каже: — То не миші. То сусід їсть редьку.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Душа і тіло
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Бородатий анекдот
(Оцінок ще немає)