Павло Грабовський – Дівчинонько кароока: Вірш

Дівчинонько кароока!
Гей, промов-скажи мені:
Де взяла ти миле личко,
Оченятка чарівні?

Де взяла на божім світі
Повні вустонька такі —
Наче квітонька, рожеві,
Наче полум’я, палкі?

З поцілунку твого й досі
Як дурний собі ходжу,
Зовсім втратив дні веселі,
За тобою все тужу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Грабовський – Дівчинонько кароока":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Грабовський – Дівчинонько кароока: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.