Годі! Несила, немога
Так безнадійно страждати,
Годі! Скінчилась дорога;
Жизнь догоріла убога…
Більше не здужаю ждати.
Годі! Розвіяні вколо
Мрії мої сумовиті…
Годі! Так пусто, так голо…
Журно згинається чоло…
Гірко чужому на світі!
Годі! Хоча б де єдина
Щира душа відгукнулась!
Годі! Близька домовина.
Що ж? Невеличка людина…
Винна сама, що схитнулась.
