Переробка
Затихає всюди,
Гірш мороз крепить;
Спати вклались люди,
Та не всяке спить.
Грицеві цікаво:
Ніч ясна така…
Блідний промінь мляво
По стіні блука…
Сумно крізь віконце
Молодик зорить…
Ба… Чого ж пак сонце
Ярко так горить?
Начитав про лиса…
Хитрий — кат бери…
Страшно серед ліса
Темної пори…
Повно скрізь ведмедів;
Виє вовцюга…
Всього б там угледів…
От хоча б яга…
Кажуть, ніби в ступі
Їздить без коня…
Мало чого глупі
Плещуть навмання…
Є місця, чувати,-
Круглий рік весна…
Добре б побувати,
Що за сторона…
Мабути — далечко…
Може, там пташки
Саме в’ють гніздечко,
Розцвіли квітки…
Що нам з того? Годі!
Квапся заробить,
Батькові в пригоді
Трохи пособить.
І за це спасибі:
Є бідніші нас;
Ми собі при хлібі,
А ті й так під час.
Тих згадати треба,
Так міркую я;
За отих до неба
Вся мольба моя.
Боже правди милий,
Друже бідарів!
Визволь люд похилий
З вічних тягарів!
Хай дуки байдужі
До братів своїх —
З голоду та стужі
Вирятують їх.
Щоб усіх огріли
Ласка та привіт,
Щоб усі зуміли
Полюбити світ!
Отак догадався
Серед ліжка Гриць;
Як уже не клався —
Набік, горілиць,-
Сон не йде хлоп’яті,
Нужаться гадки…
Хоч давно по хаті
Вже хропли батьки.
