Мій метеличку любенький!
Як щастить тобі?
Увесь-деньки, моторненький,
Вієшся собі?
— Зелень лугу, блескіт неба —
З того радий я;
Запах квітів — більш не треба,
То — вся харч моя.
Небагацько вік мій ліче,
Через день мине…
Вдій же ласку, чоловіче,
Не воруш мене.
- Наступний вірш → Павло Грабовський – Мені снилось, що яму копаю
- Попередній вірш → Павло Грабовський – Мов ангела, тебе я стрінув