Зранку в холодну могилу
Ти жертвою часу лягла;
Без жалю загублено силу…
А в мене пак гадка жила:
Що повівом навіть не скине
На тебе пануюче зло,
Що смерть над тобою залине
Отрутою повне жало!
- Наступний вірш → Павло Грабовський – До мучениці
- Попередній вірш → Павло Грабовський – Бувають дні: кругом неначе
(Оцінок ще немає)