Не лякаймось, брати мої, моря,
Будем сміливо вкупі пливти;
Хоча б, опріч розпуки та горя,
Не судилось нічого знайти!
Годі ждати за труд свій подяки
Чи шукати блискучих вінків.
Жваво, жваво насупроти мряки!
Згуба — жереб справжніх вояків.
- Наступний вірш → Павло Грабовський – Не кажи, що без кохання
- Попередній вірш → Павло Грабовський – Не раз ми ходили в дорогу
(Оцінок ще немає)