Павло Грабовський – Не зітхай, моя дівчино: Вірш

Не зітхай, моя дівчино,
Скорбних уст не замикай,
Рук не складуй безнадійно,
Від життя не утікай.

Зеленіє скрізь травиця,
Цвіт буяє по гіллях;
Блисне день наш: чесні лиця
Ще не всі обвіяв страх.

В нашім гаї, в нашім полі
Зацвітуть рясні квітки,
І минеться сум недолі,
Звеселішають думки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Грабовський – Не зітхай, моя дівчино":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Грабовський – Не зітхай, моя дівчино: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.