Сміло гляньмо долі в вічі;
Що дурити себе дальш?
Не буває життя двічі,
Не загоїть серця фальш.
Тут потрібні справжні ліки,
Їх свідомість нам дає:
Власні втіхи не навіки,
Рух ідей немручим є!
- Наступний вірш → Павло Грабовський – Смієшся ти, але спитатись треба
- Попередній вірш → Павло Грабовський – Собаки брешуть; я прочнувся
(Оцінок ще немає)