Собаки брешуть; я прочнувся:
Знадвору шемріт доліта…
Хотів озватись, та й запнувся…
Оце, крий господи, слята! [1]
У хату сунеться добродій,
Синемундирний, [2] як мара,
А ціла низка “благородій”
За ним у двері напира.
Чи не лиха ж мені година:
Яке недобре їх несе?
Ну, чим завадила людина?
Перепаскудять зараз все…
____________
[1] — Слята — напасть.
[2] — Синемундирний добродій — жандарм.
