Павло Грабовський – Сон: Вірш

Зелений гай, пахуче поле,
В тюрмі приснилися мені,-
І луг широкий, наче море,
І тихий сум по кружині.

Садок приснився коло хати,
Весела літяна пора;
А в хаті… там знудилась мати,
Ізнудьгувалася сестра.

Поблідло личко, згасли очі,
Надія вмерла, стан зігнувсь…
І я заплакав опівночі
І, гірко плачучи, проснувсь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Грабовський – Сон":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Грабовський – Сон: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.