Не в обіймах рідні —
У покійній труні
Ти, голубко моя, опочила;
А від катових рук,
Серед пекла та мук,
Всі пригоди життя покінчила.
Разом промінь загас…
Задаремно в той час
Викликала ти неньку до себе…
Висла пітьма німа…
Ти була не сама,-
Три сестри помирали край тебе;
Мовчки труту пили,
Попрощались, лягли —
Із тобою загинуть докупи.
Наостанку кати
Підійшли, щоб знайти
Всі чотири замучені трупи!
