Любить врага, всестраднице свята,
Ти людям грішним завішала.
Конаючи під тяжею хреста
За сонце правди, як повчала…
Твої завіти… бережу я їх…
Ти стежку світиш і з могили…
Але простить мучителів твоїх
Я не відчую в собі сили!
- Наступний вірш → Павло Грабовський – Тужба
- Попередній вірш → Павло Грабовський – Тяжко дихати
(Оцінок ще немає)