Павло Грабовський – У сні: Вірш

Сон мені снився…
Вечір зрина;
Я опинився
Коло млина.

Любо, привільно
В тишу гулять…
Верби прихильно
Гнуться, шумлять;

Шепчуться лози,
Ріють човни…
Бризнули б сльози,-
Майся вони.

Сивий рибалка
Сіть закида,-
Здійметься скалка,
Плесне вода.

Журно дзюріє
Попід веслом…
Огнище мріє
Геть за селом.

Хлопці на паші
Чи косарі
Сіли до каші
Серед ріллі.

Божа дорога
Опочива…
Пісня розлога
Сум навіва;

Хвилею ллється,
Стогне, зітха,
Плаче, сміється
І затиха.

Сяють зірниці;
Спустилась ніч;
Поверх дзвіниці
Віщує сич…

І я прокинувсь
Тяжко зі сну,
Неначе ринувсь
Знов у труну.

Тьма наді мною,
Стужа дійма,
А за стіною
Виє зима.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Грабовський – У сні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Грабовський – У сні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.