На дибу взято села. А міста
на мідяні тимпани грають
і титанічний круг розхитують
у буряному непокою сили.
Ведичні терези повисли над часами.
Обезуміло в румби рве стріла,
тарелі там і тут, —
плигають гумові літа
і об залізні мури б’ються.
- Наступний вірш → Павло Коломієць – Харків
- Попередній вірш → Павло Коломієць – Снігом ніч
(Оцінок ще немає)