На цвинтарі, серед хрестів похилих,
Печальних сторожів руїн,
Сьогодні став край свіжої могили
Ще хрест один.
Сьогодні я останній раз устами
До уст бездушних припадав.
Осінні хмари хмурились над нами,
А вітер листя гнав.
Осінні хмари, думи листопада,
І вітер, їх пастух,
Огні дивилися, як жухнула лампада,
Як погляд мій над нею жух.
Потух навік, потух огонь надії
Над чолом дорогим.
Другий огонь його тепера гріє,
Схилившись радісно над ним.
А я… Хрестом похилим між хрестами
На цвинтарі стою,
Шепчу тропар буковними устами
І докір небові кую.
- Наступний вірш → Христя Алчевська – Як тяжко
- Попередній вірш → Павло Савченко – Гречки в цвіту