За нами пожежа шаліла,
Круг нас танцювали чорти.
Осиковим листом тремтіла
Рука твоя й ти.
Назад не було повороту,
А рай наш далеко ще мрів.
І чув я на серці скорботу,
І в думах сумнів.
Твій погляд вернув мені спокій,
Твій погляд розвіяв печаль:
Дивилась ти в морок глибокий,
Дивилась ти вдаль.
- Наступний вірш → Павло Савченко – На полі
- Попередній вірш → Павло Савченко – Ой не сійтесь, роси
(Оцінок ще немає)