З-поза тюля білих хмар
Прозирає просинь яра,
На ріллю, на ліс, на яр
Риза впала.
В річку золота згори
Капле срібло щиродзвонне,
Прилетіли, прибули Жайворони.
Ніжних пахощів вино
Хилить голову на груди,
Розлетівся геть давно
Біль зануди.
Всесвіт — келих, повен вщерть,
Переповнений медами.
Пийте з нього, смертні, геть
До нестями.
- Наступний вірш → Павло Савченко – Перший сніг
- Попередній вірш → Павло Савченко – На полі
(Оцінок ще немає)