Летіла жар-птиця небесним шатром,
Губила жар-птиця перо за пером.
І падали пера жар-птиці згори
На ріллі, на луки, на чорні бори.
І падали пера жар-птиці на низ
Блискучими полами ангельських риз.
А ми дивувались, і кожному з нас
Хотілося ще їх побачить хоч раз.
- Наступний вірш → Павло Савченко – Золоті батоги
- Попередній вірш → Павло Савченко – Мій жаль
(Оцінок ще немає)