Гей, простори які!
Любо-мило землі:
де не глянь — колоски
та всі в злоті-сріблі.
Де не глянь — колоски
проти сонця блись-блись.
Лиш ген з краю ліски,
ніби дим, простяглись…
- Наступний вірш → Данте Аліг’єрі – Пісня 33: РАЙ: Божественна комедія
- Попередній вірш → Ян Бжехва – Весняне прибирання
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші

