Павло Тичина – Де не глянь – колоски: Вірш

Гей, простори які!
Любо-мило землі:
де не глянь — колоски
та всі в злоті-сріблі.
Де не глянь — колоски
проти сонця блись-блись.
Лиш ген з краю ліски,
ніби дим, простяглись…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Тичина – Де не глянь – колоски":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Тичина – Де не глянь – колоски: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.