Павло Тичина – По блакитному степу: Вірш

По блакитному степу
Вороний вітер!
Пригорнув раз та й подався —
Вороний вітер…

Вийшла жита жати я.
Громова хмара!
Ой не всі з війни додому —
Вороний вітер…

Гляне сонце, як дитя,
А в селі голод!
Ходять матері, як тіні, —
Вороний вітер…

На чужині десь ген-ген
Без хреста; ворон…
Будьте прокляті з війною! —
Вороний вітер…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 1,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Тичина – По блакитному степу":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Тичина – По блакитному степу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.