Умиваюсь. Вода — мов металофони. Занавіска —
вітер з прапорами!
У дворі тополі і жінки.
— Ну кажу ж вам: місто кругом оточено.
— Ой світе мій!..
Зачинилось вікно. Ходить вода в глечику — віяло
на стелі…
— А це вчора робітники на заводах…
( — — — виразно чути канонаду).
Буде дощ.
Антистрофа
Місто в мальованих плакатах: людина
лю-
дину коле.
Читаємо списки розстріляних і
дивуємось, що на
провінції погроми.
Все можна виправдати високою
метою —
та тільки
не порожнечу душі.
