І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі:
І султан, і хан, і шляхта — вороги напасливі.
В українського народу здавна було мрією —
побрататися з Москвою, в дружбі жить з Росією
Тож скажіте свою волю: чи лихе терпітимем?
Чи з російським старшим братом, як із сонцем житимем?
І гукнули всі на Раді мовою єдиною:
Хочем бути ми з Москвою — рідною родиною!
Сонце праведне над нами, в дружбі осіянними:
разом ми з Росією! Разом з росіянами!
Триста років вже минуло — нам же й досі чується:
В Переяславі народ радісно хвилюється.
Гордості ми сповнені нашою Вітчизною,
грізною, могутньою силою залізною.
Звідки міць народів наших? Сила де з’явилася?
В Революції Жовтневій нам вона відкрилася.
Всіх нас гріють промені сонця ясноликого —
славного, преславного Жовтня великого!
Сонце праведне над нами, в дружбі осіянними:
разом ми з Росією! Разом з росіянами!
