Вірші класиків > Павло Тичина: Вірші > Павло Тичина – Як не горю – я не живу

Павло Тичина – Як не горю – я не живу: Вірш

Як не горю — я не живу.
Як не люблю — я не співаю.
Але цього я ще не знаю,

Бо завжди я —

Як полум’я.

Я мертвих всіх палю, палю.
Живих огнем своїм я грію.
І як я вмру — не розумію:

Життя моє —

Одвічнеє.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
0 Павло Тичина
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Тичина – Як не горю – я не живу":

Читати схожі вірші:

  1. Павло Тичина – Душа моя – послухай
  2. Павло Тичина – Я утверждаюсь
  3. Павло Тичина – За всіх скажу
  4. Павло Тичина – Як ти за мир – мобілізуй же сили
  5. Павло Тичина – Весна (З Баратинського)
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Тичина – Як не горю – я не живу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.