Павло Тичина – Як не горю – я не живу: Вірш

Як не горю — я не живу.
Як не люблю — я не співаю.
Але цього я ще не знаю,

Бо завжди я —

Як полум’я.

Я мертвих всіх палю, палю.
Живих огнем своїм я грію.
І як я вмру — не розумію:

Життя моє —

Одвічнеє.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Тичина – Як не горю – я не живу":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Тичина – Як не горю – я не живу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.