Петро Гулак-Артемовський – Дурень і Розумний: Вірш

(Приказка)

“На що, до халепи, той розум людям здався?” —
Раз Дурень здуру — бовть!.. Розумного питався.
“На те,— озвався сей,— коли кортить вже знать,
Щоб дурням на сей спрос цур дурнів відвічать”.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 1,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Гулак-Артемовський – Дурень і Розумний":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Петро Гулак-Артемовський – Дурень і Розумний: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.