Петро Карманський – Й чому сей залив в землю не западе: Вірш

Й чому сей залив в землю не западе…
Як скорбна вдовиця за мужа труною,
Піде за тобою гірка моя смута:
Не раз твоя думка зустрінесь зі мною
І в ній обірветься перлина забута.
Однак я ніколи на шлях твій не кину
І сумерку тіні. Піду за тобою,
Як ангел хранитель, і всю хуртовину
Відверну від тебе любвою й тоскою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Карманський – Й чому сей залив в землю не западе":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Петро Карманський – Й чому сей залив в землю не западе: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.