Народе мій, се ти!.. Закаменілий в болю,
Дрімаєш від віків, як вигаслий вулкан.
Ти все-усе втеряв — зберіг лиш сни про волю
І пам’ять гордих дій та скарб незгійних ран.
А хоть з усіх боків хижацькі, дикі орди
Гризуть твоє надро з нахабністю вовків,
Ти б’єш їх по лиці страшним бичем погорди
І величчю терпінь тривожиш ворогів.
