Ні, ти невинна! Ти свята без плями,
Ти непорочна, як роса на цвіті.
Булась для мене сонцем на розсвіті
І херувимом з райськими піснями.
А я, небачний, посягнув рукою
По авреолю чистої мадонни…
І ти розплилась, як видіння сонне,
А я остався з вічною тоскою.
Скрізь чую шелест крил твоїх пречистих
Й ніяк не в силі тебе призабути.
Снуюсь, як Каїн, по шляхах тернистих,
А серце точить вічний біль покути.
- Наступний вірш → Петро Карманський – Несіть мене, хвилі, у безвісти млаві
- Попередній вірш → Петро Карманський – Ніч на Адрії
(Оцінок ще немає)