Вже до Покрови стрімко сивий вересень тече,
І бороди туманів срібляться на землі —
Схилилась журно осінь осокорам на плече,
Несуть печаль її на крилах журавлі.
Квітує сад медовою багряністю ранет,
А береги Дністра — коралі з горобини.
Вдягають клени позолочений багет
На калиновий образ рідної Вкраїни.
- Наступний вірш → Петро Палій – Голубий Дністер
- Попередній вірш → Євген Маланюк – Над Дністром
(Оцінок ще немає)