Вірші класиків > Петро Осадчук – Я навчаюся у тата

Петро Осадчук – Я навчаюся у тата: Вірш

Мої руки незупинні то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Осадчук – Я навчаюся у тата":

Читати схожі вірші:

  1. Петро Ребро – Чим погані наші груші
  2. Лідія Компанієць – Наш Васько
  3. Віра Багірова – Непосидючий м’ячик
  4. Євген Гуцало – Половіє тиша в веснянім житі
  5. Раїса Троянкер – Мене тато прогнав і прокляв
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Петро Осадчук – Я навчаюся у тата: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.