Піймав Андрійко рака,
Мерщій його зварив,
А потім аж заплакав:
— Хто рака замінив?
Здивований страшенно,
Пита він: — Як же так!
Був чорний рак у мене,
А це — червоний рак!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Відсталий учень
- Попередній вірш → Петро Ребро – Ослові мемуари
(Оцінок ще немає)