Петро Ребро – Чорна заздрість: Вірш

Всі на весіллі вволю веселились.
Один лиш Гнат з досади лікті гриз:
— Олена й Ігор вперше поженились,
А їм і холодильник, і сервіз!

Де ж справедливість? — трохи Гнат не плаче. —
Є правда на землі? Який там біс!
Я сім разів женився, та одначе
Ніхто мені і дулю не підніс!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Ребро – Чорна заздрість":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Ребро – Чорна заздрість: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.