Він смерті не простить цього зухвальства:
Вхопила й потягла — аж загуло.
Але ж він твердо знає: від начальства
Про це іще вказівки
не було!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Хтось же мусить
- Попередній вірш → Петро Ребро – Чи й не чудо
(Оцінок ще немає)