Петро Ребро – Дармоїд: Вірш

Не орав, не сіяв і не жав,
А тепер благає бога з ями:
— Я і так усе життя лежав,
Дай хоч трохи
походить ногами!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Ребро – Дармоїд":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Ребро – Дармоїд: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.