Новенький наш підручний, хлопець Марко,
Зробив лише до печі перший крок.
— Еге, та тут, — говорить, — вельми жарко! —
І непомітно шасть у холодок.
А потім він на зборах сталеварів
І червонів, сердега, й полотнів:
Народ його дошкульним сміхом шпарив —
Котився піт у десять ручаїв.
Сьогодні знову біля печі Марко.
Тепер у хлопця все на лад пішло.
— Хіба ж оце, — говорить, — друзі, жарко?
На зборах устократ жаркіш було!
