Святий Петро обходив рай
(Інспектував його нерідко).
Аж гульк —
назустріч скаче… дідько.
«Біс забирай! —
Апостол Ангела покликав
постового. —
Хто пропустив пройдисвіта
оцього?
Чи, може, крізь паркан
проліз?»
«Та ні, все, —
каже Ангел, — по закону.
Він із собою довідку привіз
Таку, що хоч малюй з нього
ікону.
Мовляв, порядний, чесний
і крутий,
А головне — святий!
На довідці печаток
Із десяток…»
Почувши це, Петро упав,
як мрець.
О Господи! Що робить
папірець,
Хай йому грець!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Ослові мемуари
- Попередній вірш → Петро Ребро – Баран-будівничий
(Оцінок ще немає)