Петро Ребро – Ходяча майстерня: Вірш

Підняв Славка товаришок,
А потім каже: – Слава,
Та ти важкий, немов мішок!
Скажи, у чому справа?
Той – до кишень.
А там – гвіздки.
Два гвинтики, три гайки.
Пружини, ножики, гачки,
Сім струн для балалайки.
Ключі, обценьки, молоток
Ще й шестірня іржава…
І засміявсь товаришок:
– Майстерня, а не Слава!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Ребро – Ходяча майстерня":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Ребро – Ходяча майстерня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.