Побачила кізонька дівчинку Зіну,
Не знала вона, як сказати: “Дай сіна”,
Тож мовила коротко: – Ме!
Похрумала вволю сухої травички,
Не знала коза, як сказати: “Водички!”,
Тож мовила коротко: – Ме!
Наївшись, напившись, лягла спочивати,
Не знала вона, як спасибі сказати,
Тож мовила коротко: – Ме!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Коли задрімаю
- Попередній вірш → Петро Ребро – Дивні штани
(Оцінок ще немає)