Лежить козак у курені
І мріє на світанні:
— Найбільше до смаку мені
Вареники в сметані.
Люблю я також галушки
Всім уминати миром.
Іще смакують пиріжки
Із вишнями чи сиром.
Не обмину і ковбаси,
Щоб на зубах хрумтіла.
А сало! Як його їси,
Міць прибува до тіла.
А пампушки із часником,
Коли борщу навариш!
— Кінчай молоти язиком! —
Спинив його товариш. —
Либонь, і сухарів нема,
А він терзає душу!
В одвіт козак: — Це ти дарма.
Статут я не порушу.
Що Січ сувора сторона —
Людина знає кожна.
Але для мене новина,
Що мріять тут не можна!
