Поклали в домовину дерев’яну
(Дубові дошки, як відомо, вічні).
А він у крик:
— Не хочу вітчизняну!
Он за кордоном, кажуть,
синтетичні!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Літун
- Попередній вірш → Петро Ребро – Могорич
Поклали в домовину дерев’яну
(Дубові дошки, як відомо, вічні).
А він у крик:
— Не хочу вітчизняну!
Он за кордоном, кажуть,
синтетичні!