Коли душа його лишала тіло,
Він тільки переможно посміхався:
Хоч лікарі того і не хотіли,
Та він без черги
все-таки пропхався!
- Наступний вірш → Петро Ребро – На базарі
- Попередній вірш → Петро Ребро – Начотчик
Коли душа його лишала тіло,
Він тільки переможно посміхався:
Хоч лікарі того і не хотіли,
Та він без черги
все-таки пропхався!