До ставка Микита диба.
Раптом — козаки.
— Ти куди?
— Ловити рибу.
— Де ж твої вудки?
Сум у погляді Микити:
— Снасті в мене є,
Та навіщо їх носити,
Якщо не клює?
- Наступний вірш → Петро Ребро – Мудрий вихід
- Попередній вірш → Петро Ребро – Навпаки
(Оцінок ще немає)