Не встигли відгриміть весільні дні,
Як запитала жінка:— Слухай, Сева,
Признайся, ти женився на мені
Тому, що в мене “Волга” татусева?
Захочеш — в Крим чи на Кавказ гайнеш,
Де кипарисів шум і хвиль зітхання…—
Той набурмосився:— Але ж… але ж
Ти зовсім забуваєш про кохання!
Воно — основа! В праці, в боротьбі
Лише воно вінчає переможця!
Клянусь, я б одружився на тобі,
Якби ти навіть мала…
“Запорожця”!
