Світило сонце, й дощ поливсь
На сад, на хати, площі.
Говорить мама: — Подивись,
Сліпий сьогодні дощик.
А я кажу: — Він не сліпий!
Він, певне, бачить, мамо,
Бо нас знайшов і покропив
В садочку під кущами!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Чудний молоток
- Попередній вірш → Петро Ребро – Провчила
(Оцінок ще немає)