Петро Ребро – Сусідка винна: Вірш

Шофер був, як кажуть, добряче під мухою —
І вийшла у нього з-під влади машина.
От лікар сердегу уважно вислухує
Й зітхає: — І знову горілочка винна.

Той очі розплющив, обуривсь: — Ніскілечки!
Щоправда, сьогодні я вихилив чарку,
Але, я клянусь, ні при чому горілочка!
В усьому виню я сусідку Одарку.

— Виходить, причиною — віченьки карії?
Ви, мабуть, закохані в неї по вуха?
— Та ні, в неї чорний-пречорний котяра є.
Він шлях перебіг мені вранці, псяюха!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Ребро – Сусідка винна":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Ребро – Сусідка винна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.