Запівніч. Сонне царство в курені.
Хто стогне, хто мугикає вві сні.
А хтось козацтву спати не дає:
Кресалом у кутку об кремінь б’є.
— Хто таїм клепає? — гримнув курінний. —
Іди надвір і там хоч лоб розбий!
— Та ні, — козак відповіда з пітьми. —
Учора тут у дурня грали ми
І дуже пізно скінчили гульню.
Отож я хочу викресать вогню,
Бо подивитися кортить мені,
Чи свічку погасили ми, чи ні.
- Наступний вірш → Петро Ребро – Присяга
- Попередній вірш → Петро Ребро – Семенів прогноз
(Оцінок ще немає)