Маленьке телятко по стежці стрибало,
Забігло на грядку і все там стоптало.
Я крикнув, я охнув: що діяти нині?
Зозла ледь не цьвохнув телятко по спині.
Нащо мені грядку воно затоптало?
Але… тут телятка шкода мені стало!
Я кинув лозину свою чималеньку…
Хіба воно винне? Телятко ж маленьке!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Ходяча майстерня
- Попередній вірш → Петро Ребро – Радість
(Оцінок ще немає)