Петро Ребро – Темнота: Вірш

Впіймали турка. Привели у стан,
Щоб таємниці вивідать військові.
І що ж? Розводить руки бусурман —
Мовляв, ні бе ні ме у нашій мові.

Обурився Денис:
— Ну й темнота!
Де дурнів отаких і жнуть, і сіють?
По-нашому не тямить ні чорта,
А в нас цю мову й діти розуміють!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Ребро – Темнота":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Петро Ребро – Темнота: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.