Зима надворі, холодно і слизько,
А п’яний Гнат тупцює на морозі.
— Іди додому. Тут же тобі близько, —
Говорить хтось. — Он хага вже на розі.
— Ет, що т-ти розумієш, ч-чоловіче,
Все т-точно розраховано у Гната:
Земля — ік! — крутиться. Я т-трохи постовбичу —
Й сама сюди до мене п-прийде хата!
